Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аврю́шник, -ка, м. Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на авряка (см.). Ловкий аврюшник — хай росте. Мнж. 175.
Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Виразно нар. Выразительно; ясно, внятно, отчетливо, явственно. Виразно промовила. Стор. МПр. 84. Чути було дуже виразно, як горілка булькала. Левиц. І. 144.
Галамбувати, -бу́ю, -єш, гл. Смѣшиваться, перемѣшиваться. Желех.
Комизитися, -зюся, -зишся, гл. Капризничать, упрямиться. Коли б вона та не бісилась, замовкла і не комизилась. Котл. Ен.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень. Лв. 97.
Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому. Новомоск. у. (Залюбовск).
Порожденниця, -ці, ж. Родительница. Не єсть ти мені наймичка або челядниця, а єсть ти мені матінка — порожденниця. Чуб. V. 847.
Посутяжити, -жу, -жиш, гл. Потянуть, повезти тяжело. Аби кінь добре посутяжив, зразу і на ноги впаде. Кременч. у.
Прудити, -джу, -диш, гл. Выгонять блохъ, вшей изъ одежды. Лягаючи, прудять блохи. Грин. II. 10. Ой коли ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. III. 687.