Верховинець, -нця, м. Горець.
Вівсина, -ни, ж. Зерно овса (одно).
Записа́ти, -ся. Cм. запи́сувати, -ся.
Катряга, -ги, ж. = катрага. На току був льох, а над ним катряга чи половник. Варять на таганах та на катрягах кашу.
Коростій, -тія, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль!
Кревно нар. см. кревне.
Пасмуга, -ги, па́смужка, -ки, ж. Узкая полоска. Як же ми будемо збоку дивитися на тарілку, то побачимо тільки пасмужку від неї.
Підрийка, -ки, ж. Порода мелкихъ карповъ.
Повипікати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Выпечь (во множествѣ).
2) Выжечь (во множествѣ). Повипікала йому очі. Коню очі повипікав.
Цебер, -бра, м. Большое ведро, (бадья). У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відром-цебром вино розливають. В-осени ложка води, а цебер болота. Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила.
2) Кадка, чанъ, лохань. Назбірали (молока) цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. Ум. цебрик.