Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Васький, -а, -е. Вашъ. Ogon. 72. Ваські звичаї не такі, як наські.
Вимуштрувати, -рую, -єш, гл. 1) Обучить военнымъ пріемамъ. 2) Дисциплинировать.
Головонька, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) = головенька. Гн. II. 20.
Загри́зти, -ся. Cм. загриза́ти, -ся.
Напа́нькатися, -каюся, -єшся, гл. Наняньчиться, навозиться съ кѣмъ.
Парубоцтво, -ва, с. 1) соб. отъ парубок. Парни. КС. 1887. VIII. 769. Ховалося від мене парубоцтво, старі діди стояли повстававши. К. Іов. 61. 2) Холостая жизнь. Ой у саду, у садочку та голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає. Мет. 230. Ходить молодий в понеділок увесь день по боярах прощатися з своїм парубоцтвом. МУЕ. ІІІ. 160.
Похвалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Н. Вол. у. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Черк. у. Яконом похваливсь бити його. Рудч. Ск. І. 167. 2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Кролев. у. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом. Г. Барв. 132.
Розщібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розщібнути, -ну, -неш, гл. = розщіпати, розщіпнути. розщебані двері. Двери, крючекъ которыхъ откинутъ. МВ. (О. 1862. І. 98).
Скарбничий, -чого, м. = скарбівничий.
Узімі, взімку, нар. Зимой. Хто еліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 557.