Кватирувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Квартировать. В його кватирував о. Яким ще семинаристом.
2) Стоять постоемъ. В неділю рано стало світати, стали ся жовніри кватирувати. Москаль, що кватирував у нас.
Клапач, -ча, м.
1) Прозвище собаки (съ большими ушами?).
2) Болтунъ.
3) Родъ кривого ножа. Ум. клапачик.
Кровавий, крова́вити и пр. Cм. крівавий, крівавити и пр.
Маця́, -ці, ж. 1) = маца. 2) Недотрога, важная особа. Дивись, яка маця! Буцім і доторкнутись до неї не можна, пручається.
Повнобокий, -а, -е. Съ выпуклыми боками. І все те (товар), знаєте, викохане таке, повнобоке.
Розуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понимать. Так мені сталося, наче я дитина мала: не розумію нічого, не знаю, не памятаю.
Слинько, -ка, м. Слюнявый.
Товкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече. 3) Твердить. Що-дня одно товкла: «веди, та й годі».
Трястя, -ті, ж. = трясця. Мене трястя схопила та трясе так, що мені гості не в думці.
Цвіткований, -а, -е. Украшенный. Пояс сріблом цвіткований. Галера цвіткована, мальована.