Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибиванка, -ки ж = вибійка. Желех.
Кілля, -ля, с. соб. отъ кіл. 1) Колья. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта, що сажав жидів на кілля рядом поверх плота. Ном. № 672. Инший на ярмарок брався, инший у гай по кілля. К. ЧР. 67. 2) Приготовленныя для постройки части ствола дерева — самыя верхнія, длиной но 5 — 6 метровъ. Шух. І. 88.
Кужба, -би, ж. 1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. Шух. І. 186, 187. 2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. Вас. 147. 8) Горбящійся. Желех.
Прасування, -ня, с. Глаженье, утюженье. Ніч просиділи панянки над прасуванням. Св. Л. 201.
Стовпник, -ка, м. Столпникъ. Як би на Данила Стовпника (11 грудня) пряв, то би стовпом став. МУЕ. III. 52.
Тирлувати, -лую, -єш, гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20.
Тілесний, -а, -е. Тѣлесный.
Тупотання, -ня, с. Топотъ.
Учорніти, -нію, -єш, гл. Почернѣть.
Черун, -на, м. = чертіж. Вх. Зн. 80.