Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Головуватий, -а, -е. О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо.
Зажада́ти, -да́ю, -єш, гл. Пожелать, потребовать.
Палення, -ня, с.
1) Сожиганіе.
2) Выжиганіе, обжиганіе.
Почавити, -влю, -виш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Страхота, -ти, ж. = страхівя. Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер.
Утрунок, -нку, м. = тлунок.
Чарупка, -ки, ж. Ячейка въ пчелиномъ сотѣ.