Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близець, -зця, м. = близнюк 1. Она мава блисьці (два хвопці). Гн. I. 122.
Гото́вити, -влю, -виш, гл. = Готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен.
Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.
Доці́джувати, -джую, -єш, сов. в. доціди́ти, -джу́, -диш, гл. Доцѣживать, доцѣдить.
Камбрат, -та, м. Товарищъ. Той (семинарист) пісню насвистує, той таки співа стиха, той гука до камбрата... Св. Л. 218.
Построїтися, -роюся, -їшся, гл. Построиться. Построївсь такий дом, що ну! Рудч. Ск. І. 92.
Приведенція, -ції, ж. Приключеніе. Сим. 151.
Прослух, -ху, м. Слухъ, вѣсть, извѣстіе. Ні слуху, ні прослуху. Ном. № 1936.
Упоганитися, -нюся, -нишся, гл. Обгадиться.
Штучно нар. 1) Искусно. Штучно та гарно сорочки вишивають. МВ. ІІІ. 121. Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. Бач, як воно штучно (зроблено). 2) Замысловато. 3) Искусственно. Мертва мова, котру викохано штучно по старосвітських чернечих писарнях. К. ХП. 114. 4) Хитро. Так же до його штучно підійшов. Ном. № 3107.