Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галуззя, -зя, с. соб. Вѣтви.
Злишок, -шку, м. Излишекъ. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю. Кв. II. 13. Будуть злишки — убогшому подаси. Г. Барв. 428.
Золотополий, -а, -е. Съ золотыми нивами, полями. Удвох дивитися з гори на Дніпр широкий, на яри та на лани золотополі. Шевч. 55
Казіння, -ня, с. Бѣснованіе.
Комірник, -ка, м. 1) Жилець, постоялець. Уман. V. Вх. Зн. 27. 2) Сборщикъ пошлинъ на таможнѣ. Ум. комірниче́нько. Там на долині стоїть дві ялині: там наша пані ягідки рвала, комірниченька ісподобала. Н. п.
Наба́гнутися, -нуся, -нешся, гл. = набагнути 2. Набагся того. Зн. Вх. 38.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила. Борз. у.
Токарів, -рева, -ве Принадлежащій токарю.
Чуменя, -няти, с. Въ заговорѣ отъ холеры такъ называется какъ бы дитя чумы: До нашого дому не приступлі ні чума, ні чуменіта.... ні відьми з відьменіти, ні упирі з упиреніти... ЕЗ. V. 51.