Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білозубий, -а, -е. Съ бѣлыми зубами.
Буйність, -ности, ж. 1) Изобиліе, плодородіе. 2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність. Ном. № 8717.
Вирятовувати, -вую, -єш, сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Шал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129.
Відрізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відрізатися, -жуся, -жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ відрізалася. Чуб. Нерівно відрізалося.
Їстоньки гл. ум. отъ ї́сти. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Ном. № 337. Йому ненечка їстоньки носить. Чуб. III. 389.
Мі́шка, -ки, ж. 1) Палка для мѣшанія жидкости. 2) Смѣсь. Сіно — так: не чисте, а мішка: було там змішано і степове, і з м'якого нив'я. Новомоск. у. Це житце не чисте, то й піде на мішку в дерть з ячменем. Новомоск. у.
Необачний, -а, -е. Безпечний, неосмотрительный.
Огонь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. Мет. 39. ого́нь пускати. Поджигать. огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. КС. 1882. ХП. 503. Ум. огник, о́гничок.
Тиркотайло, -ла, с. Трещотка, стукалка. Вх. Уг. 271.
Штукенція, -ції, штуке́рія, -рії, ж. = штука 4 и 5. Чи чули, яку він штукерію викинув в Острі? Стор.