Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзьо́бня, -ні, ж. = Дзьоблинка. Шух. I. 124. Гол. Од. 68.
Закастри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загромоздить, заставить пространство вещами. Сіни там невеликі, то ще так закастрено, що й повернуться ніде, — настановлено всього. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Обрада, -ди, ж. Обсужденіе, совѣщаніе; совѣтъ. ЗЮЗО. І. Верес. 29. Ум. обрадонька. Нема мені обрадоньки од мого нелюба. Мет. 255.
Підтягувати, -гую, -єш, гл. = підтягати.
Позахлявати, -ва́ємо, -єте, гл. Отощать, ослабѣть (о многихъ). Позахлявали так, що не можуть одтягти до його гласу. Грин. III. 349.
Пообтріпувати, -пую, -єш, гл. Отряхнуть (во множествѣ).
Порідня, -ні, ж. = поріддя. З нашої порідні не було такого. Черк. у.
Роздзяпити, -ся. Cм. роздзяплювати, -ся.
Сіло, -ла, с. Петля, силокъ. Попав в сіло. Ном. № 3924. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ном. № 2793. Ум. сільце́.