Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці. Залюбовск.
Вигорнути, -ся. Cм. вигортати, -ся.
Ґлеґ, ґа, м. 1) = Гляґ. КС. 1889. VII. 44. Гол. І. Вступленіе, 700. 2) Весенняя игра, то же, что скляп; состоять въ томъ, что играющіе стараются бросаемыми палками сбить воткнутую въ землю палку. Чуб. ІІІ. 98.
Клень, -ня, м. Рыба Squalus ephalus. Шух. І. 24.
Напада́тися II, -даюся, -єшся, сов. в. напа́стися, -паду́ся, -дешся, гл. Накидываться, накинуться, нападать, напасть, придираться, придраться. Всі нападаються. Ном. Нападись на кого багатшого. Ном. № 2804.
Недоречний, -а, -е. Некстати сказанный или сдѣланный, неумѣстный, излишній. К. ПС. 127.
Призір, -зо́ру, м. 1) Сглазъ. Маркев. 89. 2) Для призору. Для виду. Там і масла того поклала в кашу — для призору. Міусск. окр.
Саморучний, -а, -е. Самодѣльный. Рушники саморучні. Екатер. у. (Залюб.).
Суто нар. Совершенно, чисто. Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку. Котл. Ен. III. 62.
Шмаркатий, -а, -е. = смаркатий.