Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. Ном. № 3004. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. Ном. № 1237. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки. Шевч. 284. 2) Сверлить. У дошці вертіти дірку. Дещо.
Куку! меж. 1) Выражаетъ крикъ кукушки. Вилетіла зозуленька да крикнула куку! Чуб. V. 364. 2) Употребляютъ дѣти, когда, спрятавшись, подаютъ голосъ, чтобы ихъ замѣтили. А пуку! Ном. № 9269.
Перечумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести извѣстное время, занимаясь чумачествомъ.  
Підкосити Cм. підкошувати.
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Шух. І. 305. 306. Cм. токарня.
Сердюччина, -ни, ж. соб. отъ сердюк 1.
Сержина, -ни, ж. = жоржина. Мил. 168.
Уплеснути, -ну, -неш, гл. Вплеснуть.
Чернило 2, -ла, с. 1) Черная краска, употребляемая для окраски тканей и пр. Та й купили білила, ще й чорного чорнила.... Дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. 2) Чернила. 3) Растворъ купороса, употребляемый сапожниками для черненія сапогъ. Сумск. у.