Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осудливий

Осудливий, -а, -е. Осуждающій, любящій осуждать. Хоч вередлива була, та не осудлива. Св. Л. 125. Всі люде коло неї понурі й осудливі. МВ. (О. 1862. І. 104).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДЛИВИЙ"
Борщівничок, -чка, м. Ум. отъ борщівник
Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Загі́н, го́ну, м. 1) Загонъ, пашенная полоса. Угор. 2) Отрядъ. А козаки тим часом гунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи. К. Хмельн. 3) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ вода течетъ тихо. Шух. І. 225. Ум. загіне́ць, загоночок. Добрий жнець не питається, чи широкий загінець. Ном. № 7856.
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Волын. г. Здичавів хлопець. Св. Л. 158.
Іменитий, -а, -е. Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих. Чуб. І. 169.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица. Св. Л. 314.
Пристаріти, -рію, -єш, гл. = пристарітися. Як я пристарів, зуби з рота повипадали. Чуб. II. 270.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.
Уложитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Уложиться. Торбо, торбо, укладайсь! Вона гі уложиться. Рудч. Ск. II. 137. 2) Улечься. Вона вже уложилася слабая і стогне. Чуб. Cм. укладатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.