Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гардаман, -ну, м. Крѣпкая водка. Напившися гардаману, пійшов бим гуляти. Гол. ІІІ. 204.
Грі́шницький, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ грѣшнику; грѣшничій. Зникнете на грішницькій дорозі. К. Псал. 4.
Доді́вчити, -чу, -чиш, гл. Сохранить дѣвственность, пробыть дѣвушкой до самаго выхода замужъ. Вх. Лем. 410.
Досто́ювання, -ня, с. Достаиваніе.
Дурноля́п, -па, м. Говорящій наобумъ, не подумавъ.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Освячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. освяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Освящаться, освятиться. без неї вода ніде не освятиться. Ей до всего дѣло, она во все вмѣшается. Левиц. Пов. 346.
Порічковий, -а, -е. Принадлежащій красной смородинѣ, свойственный, относящійся къ ней.
Прираяти, -ра́ю, -єш, гл. = прирадити. Драг. 170. Прираяли люде: пойди заміж, — добре тобі буде. Чуб. V. 592. Люде прираяли, щоб кого за дитину (взяти). Сим. 234.
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. О. 1862. II. 65; V. Кух. 29. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Котл. Ен. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. О. 1862. II. 61. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. О. 1861. XI. Кух. 13.