Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Замочиться въ водѣ, запачкаться, ходя по грязи. Ном. № 7252. А дівчина з лісу йде та й заросилась, та й забродилась. Мил. 110.
Заворо́тич, -ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ. Рудч. Чп. 250.
Ли́ства, -ви, ж. 1) Часть берда. (Cм.) Шух. І. 256. 2) Часть снувалки. (Cм.) МУЕ. III. 15.
Молисти́тися, -лищуся, -стишся, гл. Проситься. Він єго бив, а той так молиститься. Вх. Зн. 36.
Нахолонути, -ло́ну, -неш, гл. Охладиться. За ніч вода у річці нахолонула. Лебед. у.
Неїднаковість, -вости, ж. = неоднаковість.
Осиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Св. Л. 324. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. Н. п.
Принадний, -а, -е. Заманчивый, привлекательный. Принадна гарна молодиця. К. ПС. 121. Усміх принадний. Г. Барв. 223.
Самогребка, -ки, ж. Машина для сгребанія скошеннаго. Прилуц. у.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. АД. 1. 23. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. Чуб. V. 170. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл. Стор. МПр. 44.