Безусий, -а, -е. = безвусий
Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Зата́скувати, -кую, -єш, сов. в. затаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Затаскивать, затащить, куда-нибудь. Собаки десь уже і ягня (зарізане) затаскали. 2) = запроторити 2. Тимоху (попа, за кару) затаскали в манастир, та ще й на дев'ять місяців. 3) Занимать, занять притащенными предметами извѣстное мѣсто. Затаскав цареві дровами увесь двір.
Клань, -ня, м. и кла́ня, -ні, ж. Полкопны, 30 сноповъ. А на тих ланах пшениця в кланях, в кланях, не в кланях, в сто оборогах.
Мугиря́ка, -ки, м. Ув. отъ муги́рь.
Нади́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Лихая доля й під землею надибає. Гей їхав козак з України, надибав дівчину край долини.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Підживати, -ва́ю, -єш, сов. в. піджити, -живу, -веш, гл.
1) Оправляться, оправиться, окрѣпнуть.
2) Поправлять, поправить свои обстоятельства, разживаться, разжиться. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара.
Позбуджатися, -джаємося, -єтеся и позбуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Проснуться (о многихъ). Позбуждалися, поставали.
Сопух, -ха, м. Зловоніе, испареніе. Сопухи від сіна душать мене. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили.