Бубник, -ка, м. Ум. отъ бубон.
Збіросло́в, -ву, м. Словарь. Встрѣчено у Номиса на первой страницѣ его предисловія къ «Украінським приказкам».
Їбунка, -ки, ж. Раст. Veronica Веccаbunga.
Кесарів, -а, -е. Кесаревъ, кесарскій. Непевне видумали свято патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат.
Лу́женько, -ка и луже́чок, -чка, м. Ум. отъ луг.
На́від, -воду, м. 1) Указаніе, наущеніе. 2) да́ти на́від. Дать указаніе, навести на путь, научить, какъ сдѣлать что-нибудь.
Обмалкувато нар. = обмаль. Та воно таки бач сього борошна обмалкувато буде, нічого вже тут казати.
Повивати, -ва́ю, -єш, сов. в. повити, -в'ю, -єш, гл.
1) Обвивать, обвить, повить. Молодиця в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло, в китайку повите.
2) Пеленать, спеленать. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала. Переносно: рожать, родить. І прийшла година і я тя повила, грудьми годувала, до серця тулила.
3) Завивать, завить. Ой ти, вербо кудрявая, хто на тобі кудрі повив?
4) Вить, свить (вѣнокъ). Старости, пані старости! благословіть молодій вінки повить!
Тіснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться тѣснѣе.
Хатник, -ка, м. Домосѣдъ.