Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вапорт, -та, м. Испареніе. Як взяла я мертву за голову, то як пішов вапорт на мене, то я насилу донесла до домовини. Кіев. г.
Викривлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. викривитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Искривляться, искривиться. 2) Кривляться, гримасничать.
Ді́дчий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій. Гол. ІІІ. 343. I. 252. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433. Дідчая мати видала, щоб сова зайця імала. Ном. № 6889. Ді́дче ребро́. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.
Драби́на, -ни, ж. 1) Переносная лѣстница. Вас. 195. Чуб. VII. 388. Нема тії драбини, щоб до неба достала. Ном. № 394. 2) = драбки. Чуб. VII. 402, 403. Kolb. І. 67. Занедужав чумаченько, на драбину похилився. Мет. 458. 3) Рѣшетка возлѣ яслей. Ум. драби́нка, драби́ночка.  
Панійка, -ки, ж. Ум. отъ панія.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Поодч.. Cм. повідч..
Попогребти, -бу, -беш, гл. Погресть много. Душі гірко стане, як попогребеш, женучи так швидко човна.
Риги, -гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
Ченчик, -ка, м. Ум. отъ чернець.