Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гевґати, -ґаю, -єш, гл. Осаживать назадъ (волы). Ґевґни воли. Вх. Зн. 10.
Де́-хто, мѣст. Кой-кто; нѣкоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од Божої кари, і плакали де-хто. Млр. л. сб. 51. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Кв. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу. Сніп.
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis. Вх. Зн. 32.
Наддо́ювати, -юю, -єш, сов. в. наддої́ти, -ддою́, -доїш, гл. Наддаивать, наддоить.
Натяк, -ку, м. Намекъ. Чуб. II. 561. Ном. № 5700.
Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти. Мет. 466.
Раятися, -раюся, -єшся, гл. Совѣтоваться. Ви б раялись, та й до школи хлопця.
Сорокуля, -лі, ж. Гадюка. Сорокуля го уп'єлила. Вх. Зн. 73.
Цілик, -ка, м. = цілина. Черк. у.