Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остилий

Остилий, -а, -е. Постылый. Для мене завжде Турн остилий. Котл. Ен. IV. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТИЛИЙ"
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно. Гол. І. 90.
Дора́дниця, -ці, ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати. Чуб.
Кабановий, -а, -е.. Cм. кабанячий.
Конфедерація, -ції, ж. Конфедерація. Встає шляхетськая земля, і — разом сто конфедерацій. Шевч. 131.
Кровець, -вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця. Вх. Уг. 247.
Обіськати Cм. обськавати.
Оленець, -нця́, м. 1) Ум. отъ олень. Зілля спасає сиви оленець. АД. І. 83. 2) = оленок. Вх. Пч. І. 6.
Покликнути, -ну, -неш, гл. 1) Крикнуть. Покликне він на Івана Луговського, писаря військового. Дума. 2) Воззвать, вдвинуть кличъ. Ой на славній Україні кляне, покликне Филоненко, корсунський полковник, на долину Черкень гуляти. Лукаш. 36.
Роспрямлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роспрямитися, -млюся, -мишся, гл. Выпрямляться, выпрямиться.
Увіч нар. Наяву, въ глаза. Анхизенка увіч видати. Котл. Ен. III. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.