Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́сіди, -дів, м. мн., за́сідка, -ки, ж. Засада, подстереганіе. ходи́ти, піти́ на за́сіди, за́сідку. Залегать, залечь на дичь. Охотники... підуть на засіди. Мнж. 156. Ходив я на засіди на котки. Екатер. у. Пішов на засідки на вовків. Канев. у. На серни та оленя виходить стрілець на засідку. Шух. І. 235.
Лякли́вий, -а, -е. Пугливый.
Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Мі́дь, ме́ді и міді, ж. 1) Мѣдь. І гуляли вони собі день як золото, другий як срібло, третій як мідь, хоч і додому їдь. Ном. № 11648. Хто б і не письменний був, так дивлячись... що повироблювано горорізьбою з міді... так і той би догадався. К. ЧР. А ворітечка з жовтої меді. 2) Апоплексическій ударъ у лошади.
Плечастий, -а, -е. Плечистый, широкоплечій. Візника плечастий, усатий. МВ. (О. 1862. III. 51).
Повишивати, -ва́ю, -єш, гл. Вышить (во множествѣ). Кожухи, шовком повишивані. Кв. І. 143. Уставки повишивала. Драг. 361.
Позапоганювати, -нюю, -єш, гл. Загадить, осквернить (во множествѣ).
Помаґлювати, -люю, -єш, гл. Выкатать на каткѣ (во множествѣ).
Притуманити Cм. притуманювати.
Самовладно нар. Самовластно, самодержавно. Желех.