Боркати, -каю, -єш, гл.
1) Подрѣзывать крылья (птицамъ).
2) Смирять кого, прибирать къ рукамъ.
Киця 2, -ця́ти, с. Маленькій горшечекъ. Ум. кициня, киця́тко.
Комендерувати, -ру́ю, -єш, гл. Начальствовать, командовать. А пан майор молоденький на воронім коню, ворон конем вигріває та й комендерує.
Невір-земля, -лі, ж. Нехристіанская земля.
Пивце, -ця́, с. Ум. отъ пиво.
Поздмухувати, -хую, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ).
Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє.
Присікати, -ка́ю, -єш, сов. в. присікти, -січу, -чеш, гл.
1) Пресѣкать, пресѣчь.
2) — переполох. Симпатически лѣчить иснугъ отсѣченіемъ на порогѣ концевъ волосъ больного и вѣника въ соединеніи съ извѣстными пріемами.
Ружина, -ни, ж. Ружье. Cм. оружина. Ухожу до його в хату, а в кутку ружин з чотирі стоять. г. Викресали вогню із ружини, да й пустили пожар по долині. Ум. ружи́нонька.
Цілник, -ка, м.
1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой).
2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой.