Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брижі Cм. брижа.
Брус, -са, м. 1) Кусокъ, отрѣзокъ въ формѣ параллеле 2пипеда. Брус мила. 2) Оселокъ, брусокъ. Шух. I. 169. 3) Четырехугольное бревно. МУЕ. ІІІ. 29 Ум. брусок, брусик. Ув. брусище, брусяка.
Запа́лий, -а, -е. Впалый, ввалившійся. Запалі щоки. Левиц. Пов. 279. Запалий рот з сухими тоненькими губами. Мир. ХРВ. 189.
Кліщик, -ка, м. Насѣк. Уховертка, Formicula. Вх. Пч. І. 6.
Комета, -ти, ж. Комета. Є зорі, що звуться кометами, або мітлами чи віхами. Ком. І. 50.
Лу́павка, -ки, ж. Зазубрина (на косѣ). Лубен. у.
Потому нар. 1) = потім 1. Я потому піду. Камен. у. Хочеш мене роскохати, а потому занехати. Чуб. V. 153. Тепер ти кажеш, що зоронька ясна, а потому скажеш, що доля нещасна. Чуб. V. 116. 2) = потім 2. Тепер вітрів нема, а там і потому. Конст. у.
Приводні, -днів, м. мн. Въ водяной мельницѣ, въ пути, по которому вода идетъ къ наружному колесу, — мѣсто между заставною и лоддями, т. е. отъ заставки до того пункта, гдѣ вода прикасается къ колесу. Черниг. у.
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. І. 187.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55.