Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дото́впитися Cм. дотовплюватися.
Кахля, -лі, ж. Изразецъ. Принеси цеглинку або кахлю з груби. Шевч. 310.
Насміяти, -смію́, -смієш, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Чуб. V. 409. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Зміевск. у. Було б тобі та й не дати з себе насміятись. Н. п.
Обвидніти, -ніє, гл. безл. Посвѣтлѣть (объ утрѣ). Як обвидніло трохи на дворі, зараз зібралися.... люде. Кв. І. 108.  
Парний, -а́, -е́ Душный, парный. День парний був, у холодку спочити шукав усяк. Гліб.
Позасівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣять (во множествѣ). Чорнії роллі позасівають. Грин. III. 50. Ой дівчино та Марусечко, позасівай свої стежечки то рутою, то м'ятою. Мет. 228.
Розвід, -воду, м. 1) Разводъ, расплодъ. Курей і гусей на розвід дала. Св. Л. 278. Ой одчиняй, наш паночку, новий двір, бо несем тобі віночка на розвід. Чуб. III. 246. 2) Разрывъ, ссора. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі між нами розводу. Мет. 46. 3) Порядокъ, толкъ. І сьому дала розвід, і тому дала розвід, а все розумно, все обачно. Федьк. Пов. 31.
Стрижій, -жія, м. 1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка. Мнж. 121. 2) Стригущій овецъ. Херс.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. Рудч. Ск. І. 39. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились. К. МБ. X. 15.
Школяр, -ра, м. Школьникъ, ученикъ. Грин. II. 283. На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів. Ном. № 414.