Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зала́зити, -жу, -зиш, сов. в. залі́зти, -лі́зу, -зеш, гл. 1) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. Ном. № 2809. Заліз, як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Только несов. в. Запачкать, лазая.
Зла́комити, -млю, -миш, гл. Соблазнить.
Ма́ків, -кова, -ве Маковый. Сей світ, як маків цвіт. Ном. № 8259. макові уставки. Уставки, вышитыя извѣстнымъ узоромъ. Kolb. I. 48.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі. Рудч. Ск. І. 109.
Пень, -пня, м. Пень. Голий, як пень. Ном. Ой пішов Опанас по горілку для нас, зачепився за пень та й стояв увесь день. Н. п. пнем ста́ти, на пню стати. Упорствовать, заупрямиться. Внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря. МВ. (О. 1862. III. 45). у-пень. До чиста, совершенно. Рубати у-пень увесь народ. ЗОЮР. І. 120. Ляхів, мостивих панів, у-пень рубайте. Макс. Та бодай же ти, корчмо... та й у-пень згоріла. Грин. III. 286. на пні хліб. Хлѣбъ на корню. посивіти на пні. Состарѣться въ дѣвушкахъ. А що мені з того, що ви всі три посивієте на пні. Левиц. І. 306. 2) При укладкѣ сноповъ въ кладню (Cм.): каждый изъ четырехъ сноповъ, которые ставятъ въ центрѣ возлѣ остреви. Шух. I. 166. Ум. пеньок, пеньочок. Стоїть у лісі на пеньку якийсь чоловік, а кругом того пенька вовк так скаче, так скаче, — хоче його з'їсти. Рудч. Ск. І. 72. мати собі на пеньку. Имѣть въ виду. Ольгоп. у.
Писарь, -ря, м. 1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. КС. 1887. VI. 466. Ум. писарець, писарьок. Грин. І. 89, писарчик. Левиц. І. 300. Чуб. III. 454.
Підморгнути Cм. підморгувати.
Поснідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = поснідати. Що ж ми мемо поснідкувати, моя мила дівчино? Гол. І. 201.
Руб II, -бля, м. = II. Рубель. У людей шаг скаче, а в скупого руб плаче. Ном. № 4668. Не май сто рублів, а май сто друзів. Ном. № 9512. Ум. рублик.
Скапутитися, -чуся, -тишся, гл. Умереть, издохнуть, околѣть.