Варто нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти.
Гармій, -мія, м. Обманщикъ (о евреяхъ).
Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув.
Лест, -ту, м. Въ выраженіи: лестом заходити. Обманывать при помощи хитрости.
Підлітати, -та́ю, -єш, сов. в. підлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Подлетать, подлетѣть. Підлетіла ластівонька до свого гнізда. 2) Подниматься, подняться въ воздухъ. Знявся орел і високо-високо вгору підлетів. До сонця а ні підійти, а ні підлетіти не можна. 3) Пролетать, пролетѣть немного. Стали ловить ятлика; от-от піймають, а він і підлетить трошки. Як тобі, да тетірко, по пожару да не кілко? Де пожар погорить, — крильцями підлечу; де травиця полягла, — ніжками підбіжу. 4) Съ отрицаніемъ с. в.: быть не въ состояніи летѣть. Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів.
Плющати, -щу́, -щи́ш, гл. = плюскати. Уночі тріщить, а вдень плющить.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш.
Розбовтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. розбо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Разбалтываться, разболтаться.
Скуп'яга, -ги, м. = скупердяга.
Стигнути, -гну, -неш, гл.
1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне.
2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне.
3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.