Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відріз, -зу, м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины. Миргор. у. Вас. 197.
Ґляґу́шки, -шок, ж. мн. см. Ґляґа.
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» — дорікнула мати. МВ. ІІ. 120.
Засма́жувати, -жую, -єш, сов. в. засма́жити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить въ маслѣ. Засмаж грибків на снідання.
Нахлюпати Cм. нахлюпувати.
Опушка, -ки, ж. Мѣховая обшивка. А у ляха вершок низький, широкі опушки. Лукаш. 20.
Тульпан, -на, м. Тюльпанъ, Tulipa. Китицями висіли пуп'янки тульпанів. Левиц. І. 427.
Учорніти, -нію, -єш, гл. Почернѣть.
Хльорка, -ки, ж. Проститутка. Ном. № 723. З обстриженими головами, з підрізаними пеленами, стояли хльорки наголо. Котл. Ен. ІІІ. 29.
Хробачник, -ка, м. Лекарственное растеніе, употребляемое отъ глистовъ. Чуб. І. 112.