Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аціба́! меж. Крикъ, чтобы отогнать свиней, собакъ. Шейк.
Блішка, -ки, ж. Ум. отъ блоха.
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.
Відпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпити, відіп'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить что слѣдуетъ. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Черниг. г. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т. е. во время своей жизни выпилъ все что могъ, теперь не могу. Грин. I. 53.
Инбирівка, -ки, ж. Инбирная настойка.
Ляшеня́, -ня́ти, с. Ребенокъ полякъ.
Таборянин, -на, м. Находящійся въ лагерѣ, стоянкѣ, обозѣ. Кругом добро всім таборянам чиниш. К. МБ. XI. 143.
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа. Мнж. 57.
Упором нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором». Новомоск. у, (Залюб.).