Вихилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Выгибаться, выгнуться. Дуб на йому (на чоловікові) трохи вихиливсь. А чого, коню, вихиляєшся? Чи я важко на тобі сидю?
2) Наклоняться, наклониться, склоняться, склониться. Годі тобі, чумаченьку, на пужально вихилятися.
3) Высовываться, высунуться, выставляться, выставиться.
4) Выступать, выступить. Вихиливсь за Кучманський шлях.
Задобі́ддя, -дя, с. Предобѣденное время. Город Сороку у неділю рано (в) задобіддя взяв.
Лю́ляння, -ня, с. Баюканье.
Ниньки нар. = нині. Ниньки живеш, а завтра гниєш.
Понурок, -рка, м. пт. Colymbus, гагара; морской попугай.
Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі.
Споводувати, -ду́ю, -єш, гл. Вызвать, послужить причиной,
Тупішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тупѣе.
Череп, -па, м.
1) Черепъ. Вимовляю з голови, з черепа. До мізку череп розбиває.
2) Большой черепокъ.
Чубитися, -блюся, -бишся, гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться.
