Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виріб, -робу, м. 1) Издѣліе. Желех. 2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: виробу нема. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Мнж. 165. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу. Новомоск. у.
Витрощити, -щу, -щиш, гл. Перетрощить.
Дрібцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Дѣлать мелкія па, частить танцуя. Який там він прудкий? Дробцює й ноги вкупі, і тілько гупотить, товче мов просо в ступі. О. 1861. ѴІІІ. 50.
Ля́дер, -ра, м. Верхняя сторона нагольнаго тулупа. Гол. Од. 18.
Нарозумі́ти 2, -мі́ю, -єш, гл. Взять въ толкъ, набраться умѣнья. Пани нарозуміли од мужиків, як хазяйнувати треба. Волч. у.
Підлеглість, -лости, ж. 1) Подчиненность, зависимость. 2) Прѣль.
Повідпливати, -ваємо, -єте, гл. Отплыть (во множествѣ). То були коло берега оті плави маленькі, а тепер повідпливали.
Покороткий, -а, -е. Коротковатый. Покоротка свита. Н. Вол. у.
Фацелик, -ка, м. Бѣлый платокъ, бѣлый головной платокъ. Гол. Од. 76. Вх. Лем. 477. Дайте му фацелик губойки повтирати. Гол. II. 127. Ум. фацеличок. Гол. IV. 379.
Чупер, -пра, м. Хохолъ. Гол. І. 204. Чупер носив собі коротенький. Федьк. Пов. 38. Жінку за чупер та й до землі, та й добре набив. Гн. II. 180.