Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Треба табак одволожити. 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Запусти́ти Cм. запускати.
Ключина, -ни, ж.
1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються.
2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині.
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ.
Лебедіти, -джу, -диш, гл. 1) Настойчиво и слезливо просить, клянчить. 2) Напѣвать, пѣть. Зачав пісню лебедіти слізними словами.
Неплідний, -а, -е. Неплодный, безплодный. Елизавета була неплідна. Перва його жінка була неплідна, а се вже з другою дав йому Господь на старість утіху.
Обкорити, -рю́, -риш, гл. = обкорувати.
Угризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызть. Ніяк не вгризе хліби, — такий сухий.
Шкода 2 нар. Напрасно. Шкода казати.