Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Базі, -зів, м. мн. Разговоръ, росказни. Пора й за роботу, а у його все базі та базі. Екат.
Верескуха, -хи, ж. Крикунья. Уман. II. 48.
Галасати, -саю, -єш, гл. = галасувати. Еней на старших галасає. Котл. Ен. VI. 78. Дяки гарненько галасали. Мкр. Г. 70.
Гамаликуватий, -а, -е. Толстошей, коренастый Гамаликуватий віл. — Народ показний, гамаликуватий. Г. Барв. 240.
Дерев'я́нка, -ки, ж. 1) Деревяшка. Сиканки мнуть, дерев'янки везуть, Мартин обертає, ніхто не угадає. Ном., стр. 302, № 411. 2) Деревяжка, искусственная деревянная нога. Я й покотивсь.... ще як не вбивсь, не знаю. Теперечки хоч плач — не плач, оттак, як бач, на дерев'янці шкандибаю. Гліб. 28. Я колись переганяв і вітра в полі, поки не зсадили з коня на дерев'янку. Хата. 121.
Насічка, -ки, ж.? Коли коні їдять січку, держи й насічку. Ном. № 13229.
Обридлий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Радіючи кинула б вона сей світ: такий він їй гіркий та обридлий. Мир. Пов. І. 117.
Порчак, -ка́, м. Раст. Bunias orientalis L. ЗЮЗО. I. 115.
Розбір, -бо́ру, м. Разборъ, различіе. Нікому нема розбору, не вважають нікого. Кв. І. 148.
Руна, -ни, ж. = луна 2. Лохв. у. Лубен. у. І зник, пропав той тяжкий голос, тільки руна в яру гула. Шевч. ІІ. 223.