Бовтатися, -таюся, -єшся, гл. Плескаться. Кільки пак років, як ви, діду, бовтаєтесь отут за рибою? Вода бовталась в криниці. Бовтається у воді.
Вигін, -гону, м. Выгонъ, пастбище за селомъ. Край великого зеленого вигону стояла корчма.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
За́біч I, -бочі, ж. 1) Укромное мѣсто. у за́біч. Въ сторону, въ сторонѣ. 2) Укромный заливъ, бухта съ спокойнымъ теченіемъ.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Кадити, -джу́, -диш, гл. Кадить, курить. Пі світила, ні кадила, як тебе смерть вхопила.
Коливання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Поприкороччувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так.
Тямовитий, -а, -е. Понятливый. Він тямить силу у письмі, у лічбі; нема що казать — хлопець гарний, тямовитий. Оце у ярмарку купив йому чотирі книзі, папіра і три пір'ї.
Хмиз, -зу, м.
1) Прутья, мелкій хворость, мелкія, тонкія вѣтви, уже отдѣленныя отъ дерева. Затріщав хмиз під ногами. Закидана доріженька хмизом.
2) Мелкая лѣсная заросль. Заросла дороженька хмизом. Хмизом, низом, попід вербами. Ум. хмизо́к. Нарубали хмизку та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку.