Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Воленька, -ки, ж. Ум. отъ воля.
Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Догля́дник, -ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі. К. ПС. 16.
Завторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Завторить. Завторує в срібні нути, аж ю звізди муся чути. Федьк.
Захлюстатыся, -таюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Забрызькався, захлюпався. Кв. І. 138.
Наконе́чник, -ка, м. Наконечникъ.
Підштрикень, -кня, м. Въ игрѣ въ вивертень, когда играющій бросаетъ свою палку съ цѣлью попасть въ другую, лежащую на землѣ: прохожденіе конца брошенной палки подъ лежащей на землѣ. Ив. 21.
Позиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Судиться, предъявлять искъ къ кому. Прилуц. у.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.