Давни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Дѣлаться давнимъ, старымъ.
Котя, -тя́ти, с.
1) Котенокъ.
2) Употребляется, какъ ласкательное слово для дѣтей: Цить, котю, цить! — каже мати, втираючи сльози дитині.
Неошанований, -а, -е. Неоцѣненный по достоинству.
Повпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Упиться (о многихъ). Найшли горілку і повпивались. І ми таки повпивались, особливе пан. Повпивались були його поезією. 2) Впиться (во множествѣ). Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима.
Посідки, -док, ж. = посиденьки. піти на посідки. Пойти посидѣть къ кому. Пішла жінка на посідки, а діти дома були.
Стіночка, -ки, ж. Ум. отъ стіна.
Стокротне нар. = стокрот. Біг вам стокротне надгородить.
Татців, -цева, -ве = таточків.
Чутно нар. Слышно. Не чутно ні однісінького півня. Чутно йому, що пані плаче за стіною. Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Чутно з покоїв, як там сміються.
Шкодити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить, приносить вредъ, убытокъ. Не один козак сам собі шкоду шкодив, що від молодої жінки у військо ходив. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
2) Проказничать.
