Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Живи́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. Ном. № 874. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972.
Лівша́, -ші, об. Лѣвша. Харьк. Вона лівша: усе лівою рукою робить, а їсть правою. Богодух. у.
Лобоз, -за, м. = лобурь. Вх. Лем. 432.
Обрадонька, -ки, ж. Ум. отъ обрада.
Проїхати Cм. проїздити.
Солодючка, -ки, ж. Родъ дѣтской игры. Ив. 13.
Спалитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня. Стор. І. 157. 2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками. Павлогр. у.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка. Вх. Зн. 69.
Трепіття, -тя, с. = трепеття. Гол. IV. 130.
Чичва, -ви, ж. Плохое болотное сѣно. Вх. Зн. 80.