Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благородність, -ности, ж. Благородство. Желех.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ. Вх. Зн. 24.
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя. К. ЦН. 280.
Лямпа́с, -су, м. Лампасъ. Шаровари з лямпасом. Чуб.
Мизеря́ка, -ки, ж. Мелкія вещи? Хламъ? Бере сакви, висипає з них мизеряку, знаходить гроші в торбинці. О. 1861. XI. Кух. 39.
Намо́ва, -ви, ж. 1) Наущеніе, внушеніе, подговоръ, подстрекательство. То намова доконче була, бо він сам не годен те зробити. Камен. у. з намо́ви. По наущенію. 2) Уговоръ, соглашеніе. У нас з ним була намова спалить того за те, що обіжав. Екатер. г. Ум. намо́вонька. Я тебе любив не з людської намовоньки. Гол. І. 271.
Оглянутися, -нуся, -нешся, гл. = оглядітися. «Соб, тпру до ярма!» — оглянувся та й нема. Ном. № 1914. 2) — на кого. Обратить вниманіе, сжалиться, снизойти. Потім оглянулись і люде на нас і драночок мені назносили. Г. Барв. 355. Огляньсь на плач дочки своєї. Котл. Ен. Оглянулась на мої старощі. Г. Барв. 207.
Понатрощувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и натрощити, но во множествѣ.
Рота, -ти, ж. Рота. Всі роти, полки у поход пішли. Чуб. V. 971. Вийшла козачка за ворота, — сидить жінок ціла рота. Чуб. V. 1171.
Царівний, -ного, м. = царенко. Kolb. II. 231.