Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батусьо, -ся, м. Ум. отъ батько.
Ворозький, -а, -е. 1) Шаловливый. Шух. І. 32. 2) Быстрый, горячій. Ворозький кінь. Вх. Зн. 8. Желех.
Добігати, -га́ю, -єш, сов. в. добігти, -біжу́, -жи́ш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. Ном. № 1968. 2) Добігти чого́. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хряпати. Г. Барв. 454.
Історично, нар. Исторически.
Куря, -ря́ти, с. 1) = курча. 2) мн. курята = курчата (Cм. курча 2).
Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть. Конст. у.
Очернити, -ню́, -ниш, гл. = обчернити.
Парсуна, -ни, ж. Лицо, физіономія. Парсуна роспухла, аж очима не баче. Борз. у. Його парсуна засоромилась, почервоніла як рак. Кв. Рушником обтер парсуну. Мкр. Н. 17. На Короля воно, дитя моє, схоже й удачею й парсуною. Г. Барв. 483.
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Спосудити Cм. спосужати.