Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. І. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. І. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. І. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. І. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Вицяпати Cм. вицяпувати.
Водяна, -ної, ж. Водянка.
Гостроно́сий, -а, -е. Съ острымъ носомъ; съ острымъ носкомъ. Чоботи гостроносі. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Іденик, -ка, м. = єдинак 1. Рк. Левиц.
Кобзарів, -рева, -ве Принадлежащій кобзарю. Шанували пам'ять кобзареву. О. L861. III. 25.
Обридно нар. = обридливо.
Перекупка, -ки, ж. Торговка. Оттак, матінко, лихії люде! Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. Ном. № 3342.
Полуцвіт, -ту, полу́цвіток, -тка, м. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola Tricolor. Желех. Ой по горі полуцвітки процвітають. Мет. 138.
Сумнитися, -миюся, -нишся, гл. Сомнѣваться. Ми не сумнились, що за сим первим і найважнішим фактом.... постануть уже инші факти. К. ХП. 13.