Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Диптя́нка, -ки, ж. = Димтянка. Мандрьохи, хльорки і диптянки, що продають себе на час. Котл. Ен.
Зобачати, -ча́ю, -єш, сов. в. зобачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть. Грин. III. 162, 181. О. 1862. IV. 21. Як я його не зобачу, то не раз заплачу. Чуб. V. 5.
Зучати, -ча́ю, -єш, сов. в. зучи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пріучать, пріучить. Зучай дитину чистенько коло себе ходити. Ви його не зучайте курити. Конст. у.
Ква-ква! меж., выражающее крикъ лягушки. Мов жаби квакають: ква-ква!
Макови́нець, -нця, м. = маковина 2. Вх. Лем. 433.
Мані́житися, -жуся, -жишся, гл. Жеманиться; нѣжничать.
Нашвидку нар. Наскоро; на короткое время. Я оце прибіг нашвидку у Полтаву.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).
Суплаш нар. Пластами, сплошь. Мнж. 192.