Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забірня́к, -ка, м. Взявшій авансомъ плату (деньгами или натурой) за будущую работу. Вас. 208.
Згордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. = згордити. Як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину. МВ. ІІ. 139.
Зупинка, -ки, ж. 1) Остановка. 2) Знакъ препинанія. Ном. № 11807.
Ламань, -ні, ж. Валежникъ, лѣсные обломки. Поїде та ламані крадькома назбірає. Черк. у.
Наба́бити, -блю, -биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, — аж п'ятеро. Харьк. г. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа. Мнж. 187.
Осінь, осени, ж. Осень. Осінь на строкатом коні їздить. Ном. № 611. в осінь, в осени. Осенью. Одна пішла в осінь заміж, а друга в м'ясниці. Мет. 108. Коли в осени́ літа́ багато паутини — на той рік урожайне літо буде. Ном. № 13412. В осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Причепити, -плю, -пиш, гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте. Макс.
Розріднитися, -нюся, -нишся, гл. Разойтись ст, родными. Розрізнилася з ріднею. Греб. 332.