Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Треба його дубцем бить. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Клеветуха, -хи, ж. Болтливая или сварливая женщина? Молодая жена говоритъ мужу: Я тобі, милий, миленька і голубонька сивенька, а твому батеньку — медведиця, а твоїй матері похмурниця... твоїм братам — клеветуха. 212.
Обіддя, -дя, с. соб. Ободья. Вози добрі кінські і чумацькі, обіддя міцне.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Приспівка, -ки, ж. = приспів, то что кому либо о немъ поютъ. Згадала чогось до неї мою приспівку, бо приспівками змалку звикли розмовляти з Настусею. І я тепер на приспівки їм здався.
Стружка, -ки, ж.
1) Стружка (дерева, глины).
2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Ум. стружечка.
Табачник, -ка, м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком.
Цокотнеча, -чі, цокотня, -ні, ж.
1) Рѣзкій и быстрый стукъ.
2) Стрекотаніе.
3) Быстрый разговоръ. Зостались без Масі тільки вдвійзі мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні.
