Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Басаман, -ну, м. 1) Полоска, напр. въ матеріи. хустка в басамани. Полосатый платокъ. Шейк. Спідниця в басамани. Вх. Зн. 2. 2) Полоса на тѣлѣ отъ удара. Прийди, прийди, щось ті дам, через плечі басаман. Шейк. 3) Галунъ, позументъ. Шух. І. 122, 2.75.
Бачучий, -а, -е. Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Канев. у. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126. Бачучі очі. Конст. у.
Вертьога, -ги, ж. Родъ посуды. Виїла з одної вертьоги. Чуб. II. 407.
Зало́г, -гу, м. = заклад 4. Уман. у.
Зурочити, -чу, -чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.
Карбованчик, -ка, м. Ум. отъ карбованець.
Лину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = линути. Вода линулася. Харьк. у. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334.
Одностеблий, -а, -е. Съ однимъ стеблемъ. Пшениця одностебла. Міусск. окр.
Простірний, -а, -е. Просторный.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище. Вас. 196.