Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Голяка́ нар. 1) Нагишомъ. По кропиві голяка. 2) Въ неразведенномъ видѣ, цѣльнымъ. Він спирт голяка п'є.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом. Славяносерб. у.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2. Мир. Пов. І. 112.
Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати. Мкр. Н. 21.
Підкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкинутися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Подбрасываться, подброситься, подкидываться, подкинуться вверхъ. Так його трусить, так трусить пропасниця, — аж угору чоловік підкидається, не влежить. Харьк. О рыбѣ, выбрасывающейся на поверхность воды: Сьогодні багато риби підкидається, — он ба, яка здорова зараз підкинулась. Харьк. 2) Тольк. несов. в. Заниматься подбрасываніемъ. Вишеньками забавлятися, яблучками підкидатися. Чуб. III. 292. 3) Подбрасываться, подкидываться, подкинуться. Тричи на день у нас волам сіно підкидається, 4) О болѣзни, преимущ. о сыпяхъ, язвахъ: прикидываться, прикинуться, пристать. Підкинулось дике мнясо. Підкинулась бешиха. Зміев. у.
Похода, -ди, ж. = похід 1. Ум. походонька. О. 1862. IV. 22.
Розмісити Cм. I. розмішувати.
Тума, -ми, ж. 1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. Борз., Павлогр. у.у. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Величко, Лѣт. II. 376. Вродився тумою від руської бранки. К. ЦН. 219. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Н. п. Г. Барв. 222. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. Мет. 299. тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його. Мир. ХРВ. 35.
Увертатися II, -та́юся, -єшся, сов. в. увертітися, -рчуся, -тишся, гл. Завертываться, завернуться. Дівчина ввертілась у пір'ячко. Рудч. Ск. II. 35.