Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вицмоктати, -кчу, -чеш, гл. = висмоктати.
Вітцевий, -а, -е. = батьків. Желех.
Гайдачок, -чка, м. Особый родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 104.
Иржавий, -а, -е. = ржавий.
Консисторський, -а, -е. Консисторскій. Св. Л. 134.
Красітечний, -а, -е. 1) Очень красивый. Вх. Лем. 428. 2) Очень хорошій. Вх. Лем. 428.
Наді́бка, -ки, ж. Яйцо сказочное? К. Дз. 150. Ум. наді́бочка. Ось на ралець тобі куріпочку приніс, — вона знесе колись яєчко золотеньке, знесе надібочку, незнану між гульвіс: замкнене царство в ній, гарненьке, хоч маленьке. К. Дз. 151.
Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла. Г. Барв. 127.
Укленяти, -няю, -єш, гл. 1) Настойчиво упрашивать, заклинать. Екатер. у. (Залюб.). 2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив. Екатер. у. (Залюб).
Хуторець, -рця, м. Ум. отъ хутір.