Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арга́т, -та, м. 1) Работникъ, наемникъ. Пот. III. 15. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. ІІ. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.
Брамурний, -а, -е.  — камінь Азотная окись кобальта. Вас. 182.
Відмокати, -каю, -єш, сов. в. відмокнути, -ну, -неш, гл. Отмокать, отмокнуть.
Згаша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Мет. 388. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш. Коцип.
Зобіжати, -жа́ю, -єш, зобіжда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зобі́дити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Ніколи не зобіжав її. Мир. Пов. 123. Він і спершу її не поважав, а тепер буде зовсім таки зобіждати. Опат. 48. Хиба мене зобідила людина? К. Іов. 45. Як же ти міг так зобідить чоловіка? Грин. II. 72.
Золотокований, -а, -е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован. Гол. IV. 535.
Махону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно махнуть. 2) Помчаться.
Полаштувати, -ту́ю, -єш, гл. = полагодити. Полаштую вози.
Совісний 2, -а, -е. Добровѣстный, совѣстливый.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.