Бирка и бирька, -ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. 3) шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. 5) = багнітка. 6) Сосновая шишка. 7) Родъ дѣтской игры. 8) Животное: стоногъ, тысячерогъ.
Вигемблювати, -люю, -єш, гл. Выстрогать рубанкомъ.
Глушка, -ки, ж.
1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав.
2) = глуханя. То же: глушка вітрова.
Задвоя́кий, -а, -е. Двухъ родовъ. Астряби суть задвоякі: астряб великий і мавий.
Зсуропити, -плю, -пиш, гл. Смѣшать различнаго рода зерновой хлѣбъ. Зсуропив мішок пшениці та кукурузи та й змолов.
Перешкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Перейти хромая.
Пірнати, -на́ю, -єш, сов. в. пірну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть, погружаться, погрузиться въ воду.
Потанути, -ну, -неш, гл. Растаять. Вже багато потало снігу. Погинуть лихі люде, як той сніг нехай потануть.
Росхокати, -каю, -єш, гл. = росхекати. А це ти глечичок росхокала та й мовчиш?
Харьків, -кова, м. Харьковъ (городъ).