Бентежити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. І нас новий бентежить Наливай.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу?
Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
За́рядка, -ки, ж. Сметана.
Лабцювати, -цю́ю, -єш, гл. Хватать въ лапы? Тащить? Хоч старого, хоч малого, — всіх туди лабцюють. (Чорт і смерть людей в пекло).
Ласний, -а, -е. Лакомый, вкусный. На ласний кусок найдеться куток.
Побалакати, -каю, -єш, гл. Поговорить; поболтать. Іди ж до Галі та гляди-гарненько побалакай з нею. Погулявши, побалакавши... пішов багатий брат.
Повимудровувати, -вую, -єш, гл. = повигадувати.
Товстопузий, -а, -е. Съ большимъ животомъ, брюхатый.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто.
Шаблюка, -ки, ж. Ув. отъ шабля. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати.