Байбарак, -ка, м.
1) Верхняя одежда у гуцуловъ: родъ суконнаго полукафтанья.
2) Родъ крытой женской шубки, крытаго овчиннаго тулупа. Заробила в мене грошенят на байбарак.
Дерки́й, -а́, -е́. Шероховатый.
Дядю́сь, -ся, м. Ум. отъ дядя.
Перевозець, -зця, м. = перевізник. Ой ви, хлопці-перевозці, перевезіть мене на той бік Дунаю.
Повідломлювати, -люю, -єш, гл. = повідламувати.
Простогнати, -ну, -неш, гл. Простонать.
Тип, -пу, м. 1) Типъ. Виковувався з українки самостійний історичний тип. 2) Печатаніе, изданіе. Заздалегідне словце до другого типу
Тьох! меж.
1) Выраж, біеніе сердца.
2) Выраж. трель соловья. Соловейко як тьох, дак тьох.
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ум. хворостинка.
Чиненник, -ка, м. Столбовая дорога.