Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл. 1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Дещо. Границю визначив. К. Псал. 236. 2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх. О. 1862. II. 64.
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Жону́хна, -ни, ж. Ум. отъ жона.
Китки, -то́к ж., мн. Косы, положенныя надъ ушами. Гол. Од. 72.
На́прядка, -ки, ж. Брезентъ, покрывало для телѣги изъ кожи, войлока или ряднини, вымоченной въ дегтю.
Обчернити, -ню́, -ни́ш, гл. = обчорнити.
Остріжка, -ки, ж. Раст. Delphinium Ajacts. Вх. Пч. І. 10.
Повноспиний, -а, -е. Имѣющій ровную и широкую спину. Це віл повноспинний, — везтиме добре. Волч. у.
Стончати, -ча́ю, -єш, гл. Дѣлать тоньше. Вх. Лем. 470.
Хорявий, хорячий, -а, -е. Болѣзненный. Н. Вол. у.