Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій.
2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Ум. брикливенький.
Діди́нець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі.
Здивови́жений, -а, -е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев?
Которий и котрий, -а, -е., мѣст. 1) Какой. Три пани — єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Не знаєш, з котрого боку зайти. Которий би міг турчин-яничар сей сон одгадати, міг би йому три гради турецькії дарувати. 2) Какой-нибудь. Як доживе було которий запорожець до великої старости... то наб'є черес дукатами, та забере з собою приятелів... та й іде з ними в Київ бенкетувати. Часом несподівано котора дівчина вбіжить до мене з будинку. . 8) Иной. Як которий, то й навчиться, а сей — ніколи. 4) Нѣкоторый, одинъ, другой... Та в тій школі так: котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є. — Которих дівчат то матері не пустили в дружки, которі й сами не пішли.
На́віч (кому), нар. Предъ глазами, на глаза. Покликали судді Івана Процькові навіч.
Повиковирювати, -рюю, -єш, гл. Выковырять (во множ.). Повиколупував із лоба очі.
Сияти, сияю, -єш, гл. = сяти.
Степка, -ки, ж. Рубленный амбаръ съ печкою, замѣняющій погребъ.
Швидковіддя, -дя, с. Мѣсто на рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ.
Шурхотіти, -хочу́, -ти́ш, гл. Шуршать, производить шорохъ, шелестѣть.