Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благословенний, -а, -е. Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Чуб. Нурка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть. Мнж. 155.
Дзюр! IІ меж. Звукоподражаніе для выраженіи теченія струи. Чарочко серебренька, в тобі горілочка солоденька. А ні сучка, а ні задирочка, як дзюр, так дзюр до донечка. Чуб. V. 1096. Хоч дзюр, та не кап! — казав циган, як заховавсь від дощу під дерево. Мнж. 115.
Затрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задержать. Кохання... затримало і руку Вожу, щоб покарать грішників. Стор. МПр. 34. Лучче чорта затримати, ніж ледачу жінку. Ном. № 9108.
Заче́рствіти, -вію, -єш, гл. Зачерствѣть. Була колись правда, та зачерствіла. Ном. № 6835. Довго хліб їмо, уже аж зачерствів. Харьк.
Кивач, -ча, м. = кивень.
Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный. 2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Обторганий, -а, -е. Обтрепанный. Вх. Уг. 255.
Проморити, -рю́, -риш, гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся. Харьк.
Справників, -кова, -ве Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель. МВ. ІІ. 191.
Сушба, -би, ж. Сушка. Відер десяток вишень для сушби. Кіевск. у.