Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бій, бою, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г. 3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб. 4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится. Фр. Пр. 114.
Вирячкуватий, -а, -е. Пучеглазый; выпученный (о глазахъ). Чуб. ІІ. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Ганянина, -ни, ж. Разгонъ. Тепер у най, як приїхали з Петенбурху пани, так така коням ганянина, що куди тут. Мелит. у. Слов. Д. Эварн.
Капці Cм. капець.
Кмітити, кмітливий, кмітувати = кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.
Пахнути, -ну, -неш, гл. Пахнуть, издавать запахъ. Пахне бузком, конвалією. Стор. МПр. 80. щоб твій и дух не пах! Чтобъ тебя здѣсь не было. Ном. № 5142. гарбузом пахне. Будетъ отказъ на сватовство. І багата, і хороша, хто погляне, — ахне. Пішов би я сватати, та, гарбузом пахне. Чуб. V. 37. доріженька пахне. Предстоитъ въ скоромъ времени дорога. Дощик крапле, чумаченькам дороженька пахне. Чуб. V. 1029. пахне землею (від кого). Уже умираетъ. Од неї пахне вже землею, уже й мене не пізнає. Я до попа та до сусіди: привів попа, та не застав — вона вже вмерла. Шевч. 401.
Реєстер, -стру, м. Реестръ, списокъ. Запиши, Миколо, у реєстер (козака). Шевч. 170.
Срака, -ки, ж. Задница.
Цимбриння, -ня, с. = цямрина. Могил. у.
Черес, -са, м. Кожаный поясъ, въ которомъ носятъ деньги; дѣлается изъ двухъ широкихъ ремней, положенныхъ одинъ на другой и сшитыхъ вдоль по краямъ; внутренность и наполняется деньгами. Чуб. VII. 417. Гол. Од. 14. Посадили Морозенка на тісовім стільці, зняли, зняли з Морозенка з чересом червінці. Н. п. Мав грошей два череси. Рудч. Чп. 123. Ум. чересок. Оттоді то козак, бідний нетяга, як став сії слова зачувати, так він став чересок виньмати, став шинкарці молодій Насті кабашній увесь стіл червінцями устилати. ЗОЮР. І. 206.