Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кінцьовий, -а, -е. = кінцевий. кінцьо́вий гребінець. Гребень изъ верхушки (конца) рога. Вас. 164.
Любу́ня, -ні, ж. ласк. отъ любка. Хаюню, любуню, чи любиш ти мене? Pauli.
Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Екатер. у. Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця. Уман. у.
Патолоча, -чі, ж. Маленькое озеро. Вх. Лем. 447.
Полум'ячко, -ка, с. Ум. отъ полум'я.
Промигтіти, гчу, гти́ш, гл. Промелькнуть. Швидко-швидко бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло. МВ. (О. 1862. III. 51).
Розмотузувати, -зу́ю, -єш, гл. Развязать что либо связанное. Розмутузувавши обстрижену вівцю. Ном. № 10240.  
Сподівання, -ня, с. = сподіванка.
Тутайка, -ки, ж. = туркавка. Вх. Лем. 475.
Тягучий, -а, -е. Который тянется, растяжимый, упругій, эластичный. Тягуче кісто — коржа не можна роскачать: що роскачаю, то воно знов збіжиться. Канев. у.