Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́падь, -ді, ж. Глубокій снѣгъ. Того року западь велика була. Черк. у.
Заскака́ти, -ка́ю, -єш и -качу́, -чеш, гл. Запрыгать. Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче. Ном. № 10698.
Луни́на, -ни, ж. Родимое пятно.
Намуркота́тися, -кочу́ся, -чешся, гл. Намурлыкаться.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Понадламувати, -мую, -єш, гл. Надломить (во множествѣ).
Світка, -ки, ж. Козырь (въ карточной игрѣ). Левч. 58.
Слобідський, -а, -е. Слободскій, сельскій.
Стрижай, -жая, м. = стрижій 2. Стригти (вівці) приходять стрижаї з слобід. О. 1862. V. Кух. 33.
Шпиль, -ля, м. 1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Левиц. І. 197. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Левиц. І. 203. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну. Чуб. III. 137. 2) Част. м'яльници (Cм.). Вас. 159. Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.