окидь
Окидь, -ді, ж. Легкій весенній снѣгъ (послѣ того, какъ зимній уже растаялъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Том 3, ст. 47.