Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. І. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. І. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. І. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. І. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Гургу́ц, меж. для выраженія звука отъ паденія. Як перескакував уже, гургуц! — каже. Ном. № 13663.
Ду́рка, -ки, ж. Глупая, дурочка.
Засмія́тися, -мію́ся, -є́шся, гл. Засмѣяться. Як погляне, засміється, душа замірає. Чуб. V. 25.
Кваситися, -шуся, -сишся, гл. Имѣть кислую мину, хныкать, брюзжать. Желех.
Нагили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Набрать, наложить много. Чимало нагилив на віз усякого збіжжа. 2) наги́лити. Доставить, предоставить, набрать. Ватаг має нагилити депутатові людей. Шух. І. 189.
Півмісяць, -ця, м. 1) Половина луны. Желех. 2) Полумѣсяцъ.
Подолазити, -лазимо, -зите, гл. Долѣзть (о многихъ).
Порачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ. Присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував. Мир. ХРВ. 60.
Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах. Стор. II. 9.