Згли́бити, -блю, -биш, гл. Понять, постигнуть до глубины. Добре зглибив дітську натуру.
Їден, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю.
Коло I, -ла, с. 1) Кругъ. Ой колом, колом до гори місяць (сонце) іде. 2) Колесо. Ой зійди, зійди, ясний місяцю, як млиновеє коло. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и колесо у передняго навоя. Cм. навій. 4) Поставъ (мельницы). Млин з двома колами. . 5) = колесо 3. Дівчата стали у коло. Ум. колечко.
Лущи́ця, -ці, ж. Ум. отъ луска.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться.
Пелехати, -ха́ю, -єш, гл. Рвать что либо въ изобиліи. Добрався до груш — глянь, як пелехає.
Потекти, -течу́, -че́ш, гл. Потечь. Ріки... потечуть.
Смішки, -шок, ж. мн. Шутка, смѣхъ. Та вже ж мені не ходити в ліски по орішки: да вже ж мені минулися дівоцькії смішки. Вам смішки з чужої лемішки: наколоти свеї та й смійся з неї.
Спроста нар. Спроста. Уже ж то не спроста в його такий жупан.
Стирта, -ти, ж. = скирта. Найшли вони стирту сіна. Уздріли вони та й забачили, що там сти́рта ста стоїть.