Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валашати, -шаю, -єш, гл. 1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають. Лебед. у.
Вельможество, -ва, с. Знать. К. ЧР. 200.
В'язій, -зія, м. = в'язільник.
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Ізб.. Cм. зб.
Лобо́дочка, -ки, ж. Ум. отъ лобода.
Пазорь, па́зурь, -ря, ж. 1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями. Рудч. Ск. І. 23. 2) Ноготь. Гн. І. 79.
Подоляк, -ка, м. = подолянин. Желех.
Ступник, -ка́, м. 1) Сукновальня. Полт. г. Передвижная сукновальня. Вас. 172. 2) Вѣтряная мельница нѣмецкой системы. Харьк.
Шлюха, -хи, ж. Шлюха. Кабашниці-шлюхи. К. ЦН. 222. Смерть шлюха. КС. 1882. IV. 170.