Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Останній шаг витрушує шинкарці.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно.
3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу.
Гоно́рний, -а, -е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди.
Днесь нар. = Сьогодня. Днесь мені, а завтра тобі. Ум. Дне́ська, дне́ськи. Я днеська берізка зелена а завтра буду зрубана.
Заві́рки, -рок, ж. мн. Огорожа изъ колышекъ или древесныхъ вѣтвей.
Луго́вина, -ни, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прежде былъ луг; пастбище. Сад Коржів розрісся на луговині неначе ліс. 2) Родъ лозы.
Насушити Cм. насушувати.
Поброїти, -ро́ю, -їш, гл. = наброїти.
Присінечки мн. ум. отъ присінки.
Пристрашка, -ки, ж. Острастка.
Сипляти, -ля́ю, -єш, гл. = спати. А в чім воно сипляє? В пухових подушках.