Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бріх, (ха?), м. = живіт. Вх. Лем. 394.
Видра, -ри, ж. Выдра рѣчная, Lutra vulgaris. Вх. Пч. II. 6. Въ нижеслѣдующей пословицѣ въ томъ-же значеніи, что и вирва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась. Ном. № 1784.
Вирядити, -ся. Cм. виряжати, -ся.
Гуркотли́вець, -вця, м. Лѣсной голубь, дикій, сизый голубь, Columba oenas. Вх. Пч. II. 9.
Задобі́ддя, -дя, с. Предобѣденное время. Город Сороку у неділю рано (в) задобіддя взяв. Мет. 393.
Заскали́ти, -лю́, -лиш, гл. Занозить. Заскалив палець. Камен. у.
Нав'я́зливий, -а, -е. = нав'язкуватий.
Провечеряти, -ряю, -єш, гл. Проужинать. Провечеряв три копійки. Харьк.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Рудч. Ск. II. 127. Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Котл. Ен. III. 69. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку! Чуб. V. 347.
Сморщина, -ни, ж. У сапожниковъ: деревян. дощечка, вставляемая въ передокъ сапога, когда сапогъ на колодкѣ. Сумск. у.