Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехля, -лі, ж. = брехуха. Желех.
Відімстити Cм. відімщати.
Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. жу́рка. Вх. Зн. 17.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура. К. МБ. II. 123.
Міст, мо́сту, м. 1) Мостъ. Оце пропав, як з мосту впав. Ном. № 1875. 2) Полъ деревянный. Молодицям по світлицях мости шарувати. О. 1862. IV. 107. А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? Грин. III. 263. Ум. місток, місточок, мостонько. Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. Грип. III. 526.
Неприпинний, -а, -е. 1) Неудержимый, неукротимый. 2) Безпрепятственный.
Обмах, -ху, м. Обхватъ. Дуби утовшки на обмах. Харьк. у.
Паскудивий, -а, -е. = паскудний.
Позакладати, -да́ю, -єш, гл. 1) Заложить (во множествѣ). Похожає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки. Левиц. І. 103. 2) позакладало. Заложило уши. їм позакладало. Они оглохли. Гліб.
Узолити, -лю, -лиш, гл. Достаточно утолочить (бѣлье).