Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божество, -ва, с. Божество. К. МХ. 10. Ольга тепер здавалась йому божеством. Левиц. Пов. 284.
Ганчірина, -ни, ж. = ганчірка.
Завсю́ди нар. = завсіди. Не роблять що вечора, завсюди. Чуб. І. 103. І завсюди, як тілько вони вкупі, — все оттак заведуться ласкавими (ловами одно 'дного шпигати. МВ. H. 82.
Крубочки, -ків, мн. Родъ вышиванья. Kolb. Рок. І. 48.
Попервах нар. Сперва, сначала. Попервах жили вони гаразд, а потім — Бог його зна. Новомоск. у.
Путарайки, йок, ж. мн. Раст. Ribes rubrum. Вх. Пч. II. 35.
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866. Ой я тую червону калину строщу і зламаю. Чуб. V. 284. 2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі. Котл. Ен. IV. 19.
Харч, -чу, м. и -чі, ж. Харчи, съѣстные припасы, кормъ. Наймися, наймитку, у мене, а я у попа — для луччої харчі. Ном. № 10336. Гей вже наші, наші сіромахи. без харчів помарніли. Грин. ІІІ. 595. на бо́жій харчі бути, рости. Быть вскормленнымъ, воспитаннымъ въ чужой семьѣ. А сотник був собі багатий, то в його, знаєте, росло на Божій харчі, за дитину, чиєсь байстря. Шевч. 492.
Чимбір, -бору, м. = крайка. Вх. Зн. 80. Ум. чимборик. Вх. Зн. 80.
Шпатар, -ра, м. Лучина, щепка. Cм. шпадер. Вх. Зн. 80. Желех.