Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зашкару́питися, -плюся, -пишся, гл. = зашкарубнути.
Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307.
Зіхну́ти Cм. зіхати.
Мі́сно нар. = міцно. Рудч. Ск. II. 152.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга. Кіевск. у.
Обридливий, -а, -е. 1) Надоѣдливый. 2) Противный. Сякий такий обридливий, да й той до балачки. Н. п.
Пошкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросить палку шкопирта. КС. 1887. VI. 475. Cм. шкопирта, нар.
Проминати, -наю, -єш, сов. в. проминути, -ну, -неш, гл. 1) Проходить, пройти мимо, миновать. Не по правді, мій милий, зо мною живеш, що проминаєш мої ворітонька, до иншої йдеш. Чуб. V. 180. 2) Пропускать, пропустить. — А чому ж ти тут квіточки не нашила? — Не вгледіла, та й проминула. Я ось завернусь та нашию. Черниг. г.
Пурхати, -хаю, -єш, сов. в. пу́рхнути, -ну, -неш, гл. Порхать, порхнуть. Левиц. Пов. 176. Якась пташка пролетіла.... Я за нею, — вона й пурхне. Г. Барв. 352. Я пурхнула у хату. О. 1862. X. 9.
Суконний, -а, -е. = сукняний. ЗОЮР. І. 140.