Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ара́бський, -а, -е. Арабскій. Картина була невимовно ефектна й чаруюча, неначе взята з арабських казок «Тисячі й одної ночі». Левиц. Пов. 139. Гаруна Аль-Рашида він праправнук, премудрого арабського калифа. К. Бай. 74.
За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Місце́вий, -а, -е. Мѣстный.
Порипіти, -плю́, -пи́ш, гл. Поскрипѣть.
Протрухлявіти, -вію, -єш, гл. Прогнить, стать трухлымъ.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Такіський, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Улаштувати, -тую, -єш, гл. Придѣлать, пригнать. Клин улаштував у стіл так гарно, що й не знать.
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. Гол. І. 135.