Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобище, -ща, м. Ув. отъ біб. ЕЗ. V. 149.
Віджити Cм. відживати.
Зала́годити Cм. залагоджувати.
Млина́рський, -а, -е. Мельничій.
Негідь, -годі, ж. Дрянь, негодное, мерзкое. І покинули вони яко негідь багатства свої. К. Грам. 54.
Немошний и немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. МВ. (О. 1862. І. 100). Думки... підрізують немощну силу. Мир. Пов. І. 27. І немощну мою душу за світ посилаю. Шевч. 263. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись. Г. Барв. 502.
Окоренитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укорениться, пустить корни. Переносно: крѣпко усѣсться. О, вже сів, окоренився! А не пора до дому? Конст. у.
Передівувати, -вую, -єш, гл. Продѣвствовать, прожить дѣвушкой.
Узголов'я, -в'я, с. Изголовье. Вх. Зн. 73. Те місце (в горах), де кам'яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов'в. МВ. ІІ. 159.
Черпітиха, -хи, ж. = черпіта. Вх. Зн. 80.