Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озварь

Озварь, -рю, м. = узваръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗВАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗВАРЬ"
Боком нар. Бокомъ. боком ті то вилізе. Сильно за это поплатишься. Фр. Пр. 55. боком сі держит від мене. Сторонится меня. Фр. Пр. 55.
Відциркувати, -кую, -єш, гл. При доеніи — выдаивать каждый сосокъ. Шух. І. 193.
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181.
Коломітний, -а, -е. = каломутний.
Кукольванити, -ню, -ниш, гл.рибу. Ловить рыбу, отравляя ее высушенными плодами кукольвана (на Днѣпрѣ) Слов. Д. Эварн.
Лахман, -на, м. 1) Отрепье, лоскутье, рубище. 2) = лахмай.
Порівці нар. Врозь, поодиночкѣ. Ягоди на калині, на бузині кетягами, а на тернові по́рівці. Н. Вол. у.
Тровити, -влю́, -виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 2) Варить (о желудкѣ). Угор. 3) = цькува́ти. Вх. Зн. 71.  
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав. Гол. І. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗВАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.