Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випроваджати, -джаю, -єш и випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. ЗОЮР. II. 12. Тоді випровадили його додому. Рудч. Ск. І. 95. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Гол. І. 84. Вона його за ворота собаками випровадила. Мет. 115.
За́тулка, -ки, ж. Заслонка въ печи. Черк. и Н. Вол. у.
Мацу́н, -на, м. Любящій щупать.
Ми́ти, -мию, -єш, гл. Мыть. Рука руку миє. Ном. № 7404.
Мовчазли́во нар. = мовчазно.
Набідува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Много вытерпѣть, вдоволь побѣдствовать.
Осоруга, -ги, ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее.
Рукодійня, -ні, ж. Рукодѣліе. Свитка, шуба під лисичим хутром — ото усе її рукодійня. Харьк. г.
Цідило, -ла, с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ. Шух. І. 213.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю. Шух. І. 203.