Глиця, -ці, ж. 1) Деревянная игла: а) для нанизыванія капустныхъ листьевъ. б) для вязанія сѣти. в) вмѣсто челнока при тканіи ситъ и рѣшетъ. 2) Хвоя, игла хвойнаго дерева. 3) Балясина, столбикъ въ перилахъ, оградѣ. 4) Въ крылѣ вѣтряной мельницы: каждое изъ поперечныхъ бревнышекъ, проходящихъ сквозь рамено, на которыхъ настлано крыло. 5) Поперечная соединительная жердь, поперечное соединительное бревно, напр. въ боронѣ. 6) = кладка. Гей там річка, через річку глиця. 7) «Деревянная линейка съ закрѣпленнымъ концемъ и вырѣзомъ для наматыванія пряжи при плетеніи сѣтей». 8) При тканіи ковра: линейки для раздѣленія верхнихъ и нижнихъ рядовъ основы ковра. Ум. гличка.
Двора́нство и пр. = Дворянство и пр.
Зацю́цяти, -цяю, -єш, гл. Обмочить уриной.
Зв'я́ка Cм. звяга.
Мона́хиня, -ні, ж. = черниця.
Невмивака, -ки, ж. Неумытый. Замурзаний грязею невмивака.
Патлашки, -шок, ж. мн. Родъ растенія. Ой на горі, на горі зацвіли патлашки.
Підманити Cм. підманювати.
Позагартовувати, -вую, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Хрумкати, -каю, -єш, гл. = хрумати.
