Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистреляти, -ляю, -єш, гл. Перестрѣлять. Вистреляймо їх, вражих синів. ЗОЮР. I. 243.
Золотокорий, -а, -е. Съ золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий. Драг. 30.
Обвеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть.
Попряди, -дів, мн. = попрядки. Прийде до її кума на попряди. О. 1862. І. 73.
Сичання, -ня, с. Шипѣніе змѣи, гусей Гадюче сичання. О. 1861. III. 31.
Спірати, -ра́ю, -єш, сов. в. сперти, зіпру, зіпреш, гл. 1) Опирать, опереть, упирать, упереть. 2) Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Сперло дух. Захватило двухъ, нельзя дышать. У вовка аж дух сперло. Рудч. Ск. І. 3. 3) Препятствовать, воспрепятствовать, запретить. Іди дочко за Тодіра, я тобі не спераю. Федьк. То їх батько, жартувати не сперає. Федьк. І. 118.
Товпачити, -чу, -чиш, гл. ? Оце як бач, то не товпач, бо скажуть — дурень великий. Ном. № 6324.
Угор, угра, м. 1) Венгерецъ. Угри і ляхи біди додають. О. 1861. III. Кост. 30. 2) угор = вугор.
Фірас, -са, м. = тартак. Гн. І. 24. Шух. І. 151.
Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ном. № 9371. Ум. щербинка.