Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болоння, -ня, с. = оболонь. Гн. II. 68. Пасуть вівці по дубрівці, кози по болоню. Гол. II. 453. Ум. болоннячко, болоняченько. В чистейкім полю, в болонічейку. Гол. II. 58.
Жо́втість, -тости, ж. = жовтина.
Жолуди́стий, -а, -е. Изобилующій желудями. Дуб жолудистий. Аф. 403.
Косарик, -ка, м. 1) Ум. отъ косарь. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. 2) мн. Раст. Кавалерскія шпоры, Delphinium consolida. Анн. 124.  
На́волоч, -чі, ж. Сволочь, сбродъ.
Насва́тувати, -тую, -єш, сов. в. насватати, -таю, -єш, гл. Высватывать, высватать. Насватав батька свого лисого, от і сиди тепер з гарбузом.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри. Г. Барв. 359.
Піст, по́сту, м. Постъ.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». АД. І. 4. На турків яничар, на бідних невольників покликає. АД. І. 209. Їх стам люде знати, добрим словом покликати. ЗОЮР. І. 24.
Поростріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Растрепаться (о многихъ).