Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ожелест

Ожелест, -сту и ожелець, -льцю, м. Ледяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 443. Cм. ожеледець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕЛЕСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕЛЕСТ"
Жовті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. К. Досв. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє. Шевч. 21.
Закавча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Запищать.
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Необлудно нар. Чистосердечно, нелицепріятно. Волын. г.
Передряпати, -паю, -єш, гл. Перецарапать.
Пихкати, -каю, -єш, гл. 1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. І. 89. 2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. І. 38.
Побіля нар. Возлѣ, около. А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. Кв. Тече річка з винограду та й побіля груші. Грин. III. 393.
Проклясти, -ся. Cм. проклинати, -ся.
Улупити, -плю, -пиш, гл. 1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Лукаш. 169. Серця б улупила та матінку купила. Мил. 205. 2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. ЗОЮР. ІІ. 72. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. Грин. ІІІ. 565. А як влупить чортяку грім, заб'є його. Драг. 44. 3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями. ХС. ІІІ. 56.
Шкодниця, -ці, ж. 1) = шкідниця. 2) Шалунья, проказница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЖЕЛЕСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.