Вицабати, -баю, -єш, гл. Выбрать, выклюнуть. Вицабала його (зерно) птиця.
Відносити, -шу, -сиш, сов. в. віднести, -су, -сеш, гл. Относить, отнести. Звелів царь віднести дітей у церкву на ніч. Я приносив, а відносити тобі вже черга.
Джорели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Бить ключемъ, струиться.
Косарь, -ря́, м.
1) Косарь, косецъ. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Въ видѣ косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу касирі, непевний.
2) Насѣк. Фалангидъ, сѣнокосъ, Phalangium opilio.
3) Ножъ изъ обломка косы, употребляемый для бритья.
4) Созвѣздіе Оріонъ.
5) мн. Раст. Erodium cicutarium. Ум. косарик, косаричок. Мій синочку, мій косаричку!
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Попідшивати, -ва́ю, -єш, гл. Подшить (во множествѣ).
Стовкмачити, -чу, -чиш, гл. = стокмачити.
Улад нар.
1) Стройно; въ тактъ. Влад співають гімн.
2) = до ладу.
Фасола, -ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола.
Чини, -нів, мн. 1) Мѣсто, гдѣ перекрещиваются нити основы. 2) Колышки въ сновалкѣ, при помощи которыхъ дѣлаются чини