Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурдюг, -га, бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Чуб. V. 1086. О. 1862. X. 44. Вх. Зн. 4. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ни. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Св. Мр. II. 22. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок. Вх. Зн. 4.
Гійкати, -каю, -єш, гл. = гейкати. Щось коло місточка загрузло: гійка, гійка — ніяк не витягне. Грин. І. 38.
Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Залізя́ка, -ки, ж. Обломокъ, кусокъ желѣза. Як покладеш залізяку на тому припічку, що в комені, до ніколи не буде вовк нападать на скотину. Чуб. І. 48. Виколов око залізякою. Левиц. Пов. 341. Ум. залізя́чка.
Майстро́вич, -ча, м. Сынъ мастера. Козел. у.
На́глядці нар. Не выпуская изъ виду. Сей наглядці ходив за батюшкою. Св. Л. 69.
Омохтіти, -тію, -єш, гл. Обрости мхомъ. Вх. Зн. 43.
Освідувати, -ду́ю, -єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ. Васил. у.
Підчервонити, -ню́, -ниш, гл. Подкрасить красной краской.
Удонька, удочка, -ки, ж. Ум. отъ удка.