Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідацьтво, -ва, с. Бѣдность. Довше моє бідацтво, ніж його багацтво. Фр. Пр. 52.
Бучок, -чка, м. 1) Ум. отъ бук. Ой убили Миколайка під зеленим бучком. Гол. І. 229. 2) Буковая палка; вообще палка. Гол. Од. 60. У нашому селі чабан убив бучком вовка. Полт. у. Подай мені, жінко, бучка, тепер буду вчити братка. Макс. 3) Небольшой улей. (Черниг.). Левч. 168. Ум. бучечок.
Жа́йворонник, -ка, м. Клѣтка для жаворонковъ. Харьк.
Каправіти, -вію, -вієш, гл. Гноиться (о глазахъ). Угор.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Перегартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить наново. 2) Перекалить.
Погудка, -ки, ж. Порицаніе.
Токан, -на, м. = мамалиґа. Вх. Зн. 70.
Утерпіти, -плю, -пиш, гл. Удержаться, утерпѣть. Ой не втерплю — заспіваю. Ном. № 14007. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла. Мет. 256.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.