Відпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпливти, -ву, -веш, відплинути, -ну, -неш, відплисти, -ву, -веш, гл. Отплывать, отплыть. Селезник одплив трохи далі. Сіли собі у човничок, од бережка відплинули.
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю.
Кружляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли.
2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє.
Мі́ськаво нар. Грязно, топко.
Мля́вість, -вости, ж. Вялость, слабость.
Накарпа́с, -су, м. Потасовка. Пішли кулачні накарпаси, в виски і в зуби стусани. Дали рутульцям накарпас.
Ніцька прилаг. Въ выраженіи. ніч ніцьку. Всю ночь.
Очеретяник, -ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Тверезісінький, -а, -е. Совершенно трезвый.