Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варінча, -ча́ти, с. Небольшой горшокъ, достаточный для двухъ. Шух. I. 264.
Дрібноголо́вий, -а, -е. Пустоголовый, ограниченный. Дрібноголове панство кепкує з рідної мови. К.
Дя́бель, -бля, м. = дявіл. Ти його медом масти, а він дяблем воня. Ном. № 7292.
Короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Неподобний, -а, -е. 1) Несходный, непохожій. 2) Несообразный, не такой какъ слѣдуетъ. Пусти ж мене, пусти ж мене, подолянко, на піч! — «Ой не пущу, ой не пущу: неподобная річ». Н. п. Бо' зна' що кажеш, Іване, неподобне! Лохв. у. Слов. Д. Эварн. 3) неподобними словами лається. Бранится скверными словами.
Павучок, -чка, м. 1) Ум. отъ павук. 2) мн. Раст. Nigella damascena. Вх. Пч. II. 33.
Питель, -тля, м. 1) Крупчатка — мельница. Подольск. г. Се він собі млин питлем хоче будувати. Кіевск. у. 2) Мука крупичатая. На питель, на питель пшеничка ся меле. Гол. II. 138.
Повипарювати, -рюю, -єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала. Черниг. у.
Поманіжити, -жу, -жиш, гл. Понѣжить.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.