Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад.
Килавий, -а, -е. 1) = килавець.
2) килаві уставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой.
Лисо́к, -ска, м. Ум. отъ лис.
Оповіданка, -ки, ж. Разсказъ.
Полящати, -щу, -щи́ш, гл.
1) = поляскати.
2) О звукѣ: пронзительно, рѣзко раздаваться нѣкоторое время.
Понахоплювати, -люємо, -єте, гл. Накинуть (на себя одежду — о многихъ).
Салган, -на, м. Бойня для скота вмѣстѣ съ салотопней.
Спачити, -чу́, -чиш, гл. Искривить, покосить, погнуть.
Хрипавка, -ки, ж. Хрипота, осиплость.
Шкодувати, -ду́ю, -єш, гл.
1) Жалѣть. Усі його.... шкодують. Так шкодував я за тією куркою, що лис ухопив.
2) Вредить, причинять вредъ. Твої гріхи таким, як ти, шкодують.
