Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висікатися, -каюся, -єшся, сов. в. висіктися, -січуся, -чешся, гл. Сѣчься, посѣчься. Грива коневі геть висіклася.
Гелета, -ти, ж. 1) Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. 2) Подойникъ. Полт. Ум. гелетка. В мене грошей гелетка. Грин. ІІІ. 647.
Заморо́ка, -ки, ж. Помраченіе, а переносно: одуреніе, ошеломленіе, приведеніе въ безпамятство, мученіе. Ну, це діти! заморока світа. Подольск. г. Оце мені чиста заморока з тими дітьми. Подол. г. заморо́ки на не́го упа́ли. Онъ лишился сознанія. Вх. Зн. 19. Употребляется въ приложеніи къ человѣку, способному заморо́чити — сбить съ толку, одурить, вскружить голову. Котрий хлопець заволока, то то моя заморока. Грин. III. 649. Ой дівчино-замороко, не йди замуж сюю року. Грин. III. 653.
Замудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Замудрить, замудрствовать. Отце Нептун замудрував. Котл. Ен. II. 7.
Ми́р, -ру, м. 1) = світ. Хто ж тепер буде миром управляти? Драг. 2) Народъ. Цілий день у суботу миру-миру до їх приходило прощаться. ЗОЮР. II. 285. Одходило й приходило до хати миру — хто хотів. МВ. (О. 1862. І. 91). На пристані миру такого, що страх. Канев. у. 3) Миръ, спокойствіе. Помирились так, що миру не стало й до вечора. Левиц. І. 4) hа миру. Среди людей, въ свѣтѣ. Не чуть і на миру. Ном. № 7872. 5) миром. Миром і Богу добре молитися. Ном. № 10734. 6) миром! Привѣтствіе гуцуловъ, обозначающее пожеланіе мира. Миро́м! єк ся маєш? чи здоров, братчику? — Дякувать! миром! А у вас, братчику, мирно? — Мирно, Богу дякувать! Вх. Зн. 36. 7) мир-зілля. Раст. а) Geranium sanguineum. ЗЮЗО. І. 124. б) Dracocephalum Ruyschiana L. ЗЮЗО. І. 121.
Невір-земля, -лі, ж. Нехристіанская земля. АД. І. 9.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину. Чуб. II. 656.
Подекуди нар. 1) Кое-гдѣ. Чувать подекуди і в наших сторонах. Ном. № 3570. 2) Отчасти. Цікавила мене історія сільського вбозства, вбозства подекуди з своєї волі. Г. Барв. 372.
Скурвай, -вая́, м. = скурвий син.
Хапун, -на, м. 1) Хватающій. Г. Барв. 27. 2) Взяточникъ. Хапун такий, що й з рідного батька злупить. Котл. ШІ. 388 3) Чортъ. Там тебе хапун ухопить. Грин. І. 243. А щоб тебе хапун ухопив. Харьк. г. 4) Въ загадкѣ: ротъ. Чуб. І. 307.