Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відважно нар. Отважно, смѣло.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і. Мнж. 182.
Косогір, го́ру, м. Косогоръ. Горілка так і потекла з комір по косогору. ЗОЮР. I. 255.
Можновла́дницький, -а, -е. Вельможескій, могущественный. К. НС. 39.
Наробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. нароби́тися, -блюся, -бишся, гл. 1) Нарабатываться, наработаться, устать работая. З рук наробитись, з ніг находитись. Ном. № 4560. Хоч як за день наробишся, а вечір прийде, — кортить на вулицю. 2) О выдѣлываемой кожѣ: утолщаться, утолститься отъ долгаго лежанія въ зольномъ чану. Вас. 158.
Натарабанити, -ню, -ниш, гл. Набарабанить. Мені у млині вуха натарабанило.
Попереписувати, -сую, -єш, гл. Переписать (во множествѣ).
Усениця, -ці, ж. = гусениця.
Хапанина, -ни, ж. 1) Хватанье, расхватыванье. 2) Взяточничество постоянное. 3) Спѣшка, торопливость.