Бровенятко, -ка, бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Дзиґ! меж. Звукоподражаніе свисту кнута, волчка, тиканью часовъ.
Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. . 3) Лука въ сѣдлѣ. Cм. облук.
Круг II, нар. Вокругъ. На ріках круг Вавилона, під вербами в полі, сиділи ми. Круг його гукають.
Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ.
Морго́вий и морґовий, -а, -е. Морговый.
Ніж 2 сз. Нежели, чѣмъ. Бог має більше, ніж роздасть. Лучче було дівчиною, ніж тепера молодицею.
Оніміти, -мі́ю, -єш, гл.
1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє.
2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони.
Пробиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пробитися, -б'ю́ся, -єшся, гл.
1) Пробиться, протиснуться, выйти наружу. До Бога не підскочиш, в землю не проб'єшся. З очей не пробилась ні одна сльозина. Пробилась я на якусь поляну, аж там людей ціла мгла.
2) Пробивать, пробить, прокалывать, проколоть себѣ какую либо часть тѣла. Бугай погнався за собакою та й пробився (на кілок).
Шуринець, -нця, м. Въ свадебномъ обрядѣ шуринцями называются наскоро собранные молодые родственники невѣсты, долженствующіе защищать ее отъ жениха и его товарищей.