Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить. Угор.
Верем'я, -м'я, с. Хорошая погода. Шух. І. 81. 189. По слоті верем'я. Фр. Пр. 146.
Виконання, -ня, с. Исполненіе. Уман. І. 313.
До́хлий, -а, -е. Дохлый. Стор. І. 66.
Крадій, -дія, м. Воръ. Лубен. у.
Насмажувати, -жую, -єш, сов. в. насмажити, -жу, -жиш, гл. Нажаривать, нажарить. Дожидаючи гостей, насмажили гусей, поросят по двоє.
Поблудити, -джу́, -диш, гл. Поблудить. Поблудивши по морям, якось і землю видко стало. Котл. Ен. 2) Заблудиться. Не ідіть лугами, бо поблудите. Мил. 220. 3) Ошибиться, напортить въ дѣлѣ. Коби тут не поблудити де в чім. Фр. Пр. 62.
Поодщ.. Cм. повідщ..
Цюк меж., выражающее легкій ударъ топора. Чуб. І. 215. Грин. І. 220. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Стор. II. 70. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. Грин. II. 184. а ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк.
Чїрка, -ки, ж. Порода утокъ. Черк. у.