Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білющий, -а, -е. Очень бѣлый. Дівчата есе в білющих сорочках та в квітках. Св. Л. 192.
Відбенькетувати, -ту́ю, -єш, гл. Отпировать.
Відселити, -ся. Cм. відселяти, -ся.
Зані́зка, -ки, ж. = заніз. Угор. Шух. І. 194. Ум. занізочка. Занізочки все мідянії. Гол. II. 17.
Засоро́млюватися, -лююся, -єшся, сов. в. засоро́митися, -млюся, -мишся, гл. Конфузиться, сконфузиться, застыдиться. А вона і всміхнеться, і засоромиться. МВ. (О. 1862. III. 41).
Затя́мити, -млю, -миш, гл. Запомнить.
Зчіплювати, -люю, -єш, сов. в. зчепити, -плю, -пиш, гл. 1) Сцѣплять, сцѣпить. 2)руку з рукою. Взяться за руки. Ручку з ручкою зчепивши, йшли із церкви молодії. Мкр. Н. 37.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Мнж. 193. Десь-не-десь сніжок, більш таловина. Харьк. г.
Трояк II, -ка, м. = трійка. Вх. Пч. II. 26.
Туркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = туркотати. Голубка сивая да все туркотіла. Грин. III. 617. Послухавсь син, — мабуть густо та часто туркотіла жінка. Чуб. II. 434.