Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безлюдень, -дня, м. = безлюдько.
Бубух! меж. = бебех! преимущ. дѣтское. О. 1861. VIII. 8. Коли ж зміюка бубух! аж земля затряслась. ЗОЮР. II. 30.
Відчепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відчепити, -плю, -пиш, гл. Отцѣплять, отцѣпить.
Двіро́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Дої́жний, -а, -е. Сытный.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Напуча́ти, -ча́ю, -єш и напучувати, -чую, -єш, сов. в. напути́ти, -пучу, -тиш, гл. Указывать, указать путь, надоумливать, надоумить. Хиба я напучав їх красти? Сами зробили, а на мене клеплють. Новомоск. у. Я тебе розважала, напучала, як рідна мати. Г. Барв. 246. Тепер я тебе напучу, як помиритися з жінкою. Г. Барв. 343. Мабуть нечистий напутив його. К. ЧР. 29.
Сапувальник, -ка, м. = сапальник. Лохв. у.
Уписати, -ся. Cм. уписувати, -ся.