Бараболінник, -ка, м. Пирогъ съ картофелемъ.
Дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сеньки, дибу́сі Cм. II. Дибки.
За́гарь, -рю, м. и за́гарь, -рі, ж. Угаръ отъ горящихъ углей.
Зані́з, -но́зу, м. Палка, продѣваемая въ концы ярма и запирающая шею вола. Поробили ярма кленові, поробили занози дубові. Ум. зано́зик. Ув. занозя́ка.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить.
Капцювати, -цю́ю, -єш, гл. сніг капцю́є. Снѣгъ идетъ большими хлопьями.
Мучи́тель, -ля, м. Истязатель, мучитель. Пан передав його мучителям.
Обшивчастий, -а, -е. обшивчасті (уставки). Уставки особымъ образомъ вышитыя.
Потопити, -плю́, -пиш, гл. Потопить, затопить, утопить. Дітей потоплю і сам утоплюсь. Вона собі сина породили, в глибокому колодязі потопила.
Чотиріста числ. Четыреста. Янчар чотиріста.
