Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грубеле́зний, -а, -е. Очень толстый. Намацав грубелезного стовпа мурованого. Гн. І. 35.
Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.
Жовта́вий, -а, -е. Желтоватый. Желех.
Кукурудз, -дза, м. Шишка хвойнаго дерева. Вх. Лем. 429.
Марнотра́вити, -влю, -виш, гл. Мотать, расточать.
Навкі́рки нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
Поборонити, -ню́, -ниш, гл. Запретить. Не поборони, батеньку, хоч за возом побігти. Ном. № 8993. Скілько хоч куштуй, ніхто тобі й не поборонить. Кв.
Рекрут, -та, м. рекрутка, -ки, ж., рекрутство, -ва, с., рекрутський, -а, -е. = некрут, некрутка, некрутство, некрутсьский.
Старичок, -чка, м. Ум. отъ старик.
Улучати, -чаю, -єш, сов. в. улучити, -чу, -чиш, гл. 1) Попадать, попасть въ цѣль. Коли чи б'є, то вже влучає. Котл. Кн. IV. 65. Не влучила Лемерівна в ніженьку, та влучила Лемерівна в серденько. Мет. 285. 2) Попадать, попасть куда, найти путь. Я не влучу до вас заходити. (Стрижевск.). 3) Умѣть, съумѣть что сдѣлать. Як не влучиш і йому дати сього дання, то марне й вона питиме. Г. Барв. 536. 4) Успѣть замѣтить, успѣть прослѣдить. Він кинув на нас палицю — ми йшли всі укупочці — а ми розбіглись по дорогах — не влучила я куди яка з нас і побігла. Павлогр. у.