Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихвачати, -ча́ю, -єш и вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Завіта́льник, -ка, м. Посѣтитель. Мучать Тетяну завітальники. Хто не зайде, то все одно кажуть, що Василь до иншої ходить. Г. Барв. 541.
Обважувати, -жую, -єш, сов. в. обважити, -жу, -жиш, гл. Отягощать, отяготить, обременять, обременить. Да не обважуй їх: бики третяки. Борз. у.
Орап, -па, м. Арапъ, негръ. К. Дз. 170.
Палуб, -ба, м. = палуба 1 — 3. Ум. палубе́ць.
Понаорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ). Уже на зяб понаорювали. Богод. у.
Поплюсок, -ску, м. = поплісок. Тепер тут води багато, а перш були тільки поплюски води. Кобеляк. у.
Сиж, -жа, м. Родъ игры въ карты, подобный великорусскимъ «носкамъ». КС. 1887. VI. 467.
Хвиськати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. Хвиськав батогом по сухих кінських ребрах. Левиц. І. 457.
Чемно нар. Вѣжливо, учтиво.